Почуття дорослості - центральне психологічне новоутворення  

Почуття дорослості - центральне психологічне новоутворення

Батькам слід знати, що центральним психологічним новоутворенням у підлітка є почуття дорослості. Кожна дитина у цьому віці відчуває й усвідомлює себе дорослою і хоче, щоб оточуючі її люди визнали її дорослість, прийняли у своє оточення як рівноправну людину. На превеликий жаль, батьки не помічають змін упсихіці своєї дитини, у її характері, інтересах, прагненнях, не змінюють свого ставлення до неї, продовжують ставиться до підлітка як до дитини. Це дратує підлітка, заставляє його шукати засоби, щоб довести свою дорослість. Є фактори, що стимулюють формування дорослості, і фактори, що її гальмують. Стимулюють: співробітництво з батьками, доручення батьків по забезпеченню сім'ї продуктами, вихованню молодших дітей, допомога старшим членам сім'ї, або чергування в школі, спілкування старших з підлітками, як з дорослими ( ти вже дорослий). Гальмують розвиток і прояв дорослості: ставлення до підлітків, як до дітей, "стерильне" виховання (відбір друзів, літературі і т. п.), життя "за рецептами", відсутність ситуацій, які вимагають прояву самостійності, сили волі. Підлітки розуміють: щоб довести свою дорослість, необхідно володіти певними якостями, рисами характеру.

Підліткистараються бути подібними на дорослих: носять у кишені цигарки, сірники, карти. Саме у підлітковому віці у частини дітей з'являється інтерес до жаргонних і нецензурних слів, які вживаються ними в розмові з товаришами для стилю "чоловічої інтимної" розмови. Деяким батькам, нестриманим у виборі слів, корисно було б послухати, як їх наслідують їхні сини.

2. Значна частина хлопців вибирає своїм зразком якості "справжнього
мужчини". Позитивні якості справжнього мужчини - це комплекс фізичних,
вольових і моральних якостей, підлітки гордяться, коли їхні батьки володіють
якостями справжнього мужчини.

Але не всі підлітки орієнтуються на позитивні риси чоловічого характеру. Деякі вважають рисами справжнього мужчини такі, як різкість, грубість, нахабність, впертість і ін., а уважність, доброту, чуйність розуміють як прояв слабкої волі. Батькам необхідно показати своїми вчинками, прикладами з життя інших людей , що всі морально цінні якості є якостями справжнього мужчини, а негативні якості не мають відношення до ідеалу справжнього мужчини.

3. Частина підлітків орієнтується на фізичну силу як показник дорослості.
Вважатись слабосильним ніхто не хоче. Тому записуються у спортивні секції дзю­
до, у-шу, боротьби, самбо і т. п. Види спорту, які розвивають м'язи, виховують
спритність стають популярними, привабливими й розв'язують два завдання
самоперевірку і самовизначення в ряду "сильний" - "слабий" у групі. Інколи
підлітки включаються в бійки для того, щоб довести свої переваги силою. Молодші
підлітки (5-6 кл.) постійно зачіпають одне одного, вихваляються перемогами. Вони
високо цінують стриманість, уміння володіти собою, не показати почуття болю і т.
п. Прояв боягузтва категорично засуджується. Підлітки схильні до ризикованих,
відчайдушних, а інколи і суспільно-небезпечних вчинків.

4. Багато підлітків у своєму розвитку орієнтується на дорослих як зразок у
діяльності. Зразком для підлітків можуть стати батьки, старші брати і сестри, тобто
ті люди, які вміють творчо працювати, співпрацюють з підлітками, виховують у них
трудові вміння та навички, творчі здібності. Довір'я дорослих та норми
колегіальності лежать в основі таких відносин.

Співпраця дорослих у веденні господарства, у вихованні молодших дітей і т.п. формує у підлітка почуття обов'язку й відповідальності, самостійність у виконанні різних справ, вміння думати і турбуватись про інших людей, чуйність і уважність. Ці важливі якості виховуються і закріплюються лише тоді, коли підліток займає позицію помічника дорослого й відчуває, що його допомога необхідна, високо цінується в сім'ї і школі.

Підлітковий вік - це сприятливий період для виховання різних знань, умінь та навичок, бо підлітків приваблює майстерність у будь-яких справах. Вони "тягнуться" до людей, у яких "золоті руки". Завжди приносять радість, задоволення результатами праці, якщо вони корисні людям. Отже, чим раніше батьки визначать коло "дорослих" обов'язків для своєї дитини, чим швидше почнуть співробітничати, тим більше позитивних рис сформується уїї психологічній структурі. Важливо, щоб праця підлітка оцінювалась і офіційно, щоб він відчув вартість своєї праці. У багатьох країнах підлітки мають змогу влаштуватись на роботу під час канікул, заробити кошти для задоволення своїх потреб та інтересів. Трудом зароблені гроші завжди цінуються високо і тратяться обдумано.

5. Одним із взірців зросління для частини підлітків є високий рівень
інтелекту. Вони читають багато літератури з галузі науки, техніки, мистецтва, віддають читанню багато сил і часу, досить часто через це не встигають підготувати уроки. Читання різної літератури активізує пізнавальну діяльність, розвиває пізнавальні інтереси, формує нові знання. Це відкриває великі можливості подальшого розвитку особистості підлітка. Крім читання, багато підлітків даної групи залюбки займаються кресленням, конструюванням, самостійно оволодівають знаннями і вміннями, необхідними для професійної діяльності в майбутньому. Як правило, такі підлітки в старших класах краще вчаться і добре встигають у вищій школі.

4. Формування концепції -"Я"

Почуття дорослості стимулює потребу в формуванні "Я-концепції". Підлітку необхідно знайти серед дорослих свій ідеал, на який можна рівнятись у своїй поведінці, в діях і вчинках, у розвитку, підліток ставить перед собою ряд питань: Який я? Як сподобатись? Яким треба бути, щоб дорослі визнали мою дорослість? Яким я хочу бути? Яким я можу бути?

Питання , які виникають у підлітка, заставляють його приглядатися до дорослих, їхньої поведінки, проявів особистості.

Ідеал для підлітка є привабливим образом, до якого він прагне. На фоні ідеалу, порівнюючи своє "Я" з ним, підліток може глибше розібратися у своїх позитивних і негативних якостях. Ідеал спрямовує його на самоаналіз, викликає бажання змінити свою особистість. Вибір ідеалу - нелегка робота для душі і розуму підлітків. Вони ще не вміють аналізувати внутрішній світ конкретної людини, бачити складну структуру психології особистості, виділяти найважливіші якості. Пізнаючи навколишній світ, спостерігаючи дії і вчинки дорослих (не завжди позитивні), мало хто з них виділяє моральні цінності як найважливіші, істотні у структурі дорослої особистості. Більшість бере за приклад те, що "кидається у вічі", "виділяється" на тлі норм, правил.

Перед батьками постає важливе завдання: навчити дитину бачити у своєму ідеалі морально цінні якості - гуманізм, доброту, повагу до старших, багатство духовного світу. Важливо, щоб і самі батьки були для своєї дитини ідеалом. Як вдома, так і в школі необхідно формувати ідеал не лише дорослої людини ("яким ти повинен бути в майбутньому"), але й ідеал ровесника ("яким ти маєш бути зараз").

Враховуючи це, можна вплинути на поведінку підлітків. Важким стає підліток через різке зростання негативних вчинків дітей при переході в підлітковий період (неслухняність, впертість, бравада власними недоліками, битливість і т. п.

Всі дії, вчинки підлітків мають психологічне пояснення, що витікає із особливостей етапу становлення особистості. "Механізм" різкої зміни поведінки в підлітковому віці схематично можна уявити так: початок статевого дозрівання; поява нових гормонів у крові і їх вплив на ЦНС; бурхливий фізичний розвиток; зростання активності, фізичних і психічних можливостей; в сім'ї і школі не створюються сприятливі умови для прояву у підлітка почуття дорослості, самостійності. Але підліток ще не може бути самостійним повністю.

Основна суперечність - між зростанням прагнення до самостійності і психічними можливостями підлітка. Для формування самостійності необхідно здійснювати самостійні вчинки, а для цього необхідно бути відносно незалежним від безпосереднього соціального оточення, потрібно мати механізми особистісного саморегулювання, яких ще нема. Замкнуте коло. Необхідно набути внутрішньої впевненості у своїй особистості, ясної самосвідомості і самоповаги - основи самостійності: дорослі (батьки, вчителя) на цій основі в одних випадках відстоююласні вимоги, вимагаючи повної покори, всупереч опору підлітка, в інших - спокійно приймають їхні умови і вимоги. Умови формування самостійності:

1. розвиток особистості за зразком поведінки, вчинків, інтелекту дорослого.
Підліток прагне доказати собі і оточуючим, що він уже не дитина, ствердити себе
нарівні з дорослими. "Почуття дорослості" - центральне новоутворення віку.

2. Отримати статус дорослого - закономірне і життєво необхідне
переживання для нормального розвитку підлітка.

Батьки повинні правильно розуміти природу появи негативних вчинків своїх дітей;не ставити перепони прояву їх дорослості;спрямовувати прояв дорослості на певні вчинки, корисні як для нього так і для інших; самим стати зразком для наслідування; організувати спілкування з однолітками, завдавати тон в обговоренні " на рівних" дорослих проблем;дбати про психічний клімат у сім'ї, міжособистісні стосунки її членів; формувати впевненість у собі, підтримувати її прояви. Пам'ятати, що недостатня впевненість у собі заставляє підлітка всіма засобами підкреслювати свою дорослість у зовнішньому плані і підвищує чутливість до її недооцінки. Це викликає грубість і агресивність по відношенню до дорослих, підвищену критичність, ігнорування порад і вимог батьків і вчителів як реакція на факт недооцінки. Це один із шляхів досягнення відчуття значущості власної особистості, власної дійовості.

Штучно "зіштовхуючи" свою особистість з особистостями інших людей, підліток починає більш конкретно уявляти межі свого "Я". Прагнення до незалежності пов'язане з великою залежністю від зовнішніх впливів оточення. Турбота про думку оточуючих, пошуки оточення, в якому можна показати дорослість часто призводить до того підлітки попадають у залежність від асоціально спрямованих особистостей і груп.

Необхідно підтримувати віру в себе, прагнення проявити себе, мати вплив на оточення. І якщо йому не вдається позитивно впливати, проявляє себе в негативних вчинках, щоб звернути увагу на будь-які свої можливості. Необхідно піднімати статус підлітка, віру в можливості кожного, підтримувати їхні успіхи досягнення. Формуються структури особистості: "ідеальне Я2, "моральне Я", "реальне Я", світогляд, переконання. Уявлення про себе стає досить чітким, стійким, менш залежним від зовнішнього оточення і оцінок і тому відпадає необхідність "стверджувати" свою особистість. Розширюються можливості здійснювати самостійні вчинки і розв'язуються суперечності.

Психологи виділяють два етапи формування ставлення до себе: І - молоді і II - старші підлітки. На першому етапі - усвідомлення підлітком власної відмінності від дітей, ствердження власної спільності з світом дорослості: некритичне наслідування дорослих, їхніх вчинків, поведінки, велика залежність від груп однолітків.

На другому етапі - у підлітка немає сумнівів, що він дорослий, усвідомлює своєрідність власної особистості, проявляється вміння відстоювати свою думку, у нього зростає увага до внутрішнього світу інших людей, здатність до самовиховання.

Відбувається зміна шляхів самоствердження: хлопці прагнуть самоствердитися в поведінці, а дівчата у навчанні.


4274078632390917.html
4274120227170392.html
    PR.RU™